Елементи методики Карла Орфа

         Головною  формою  музичної  діяльності  в  дитячому  садку  є  музичні  заняття. Вони  об’єднують  всі  види  музичної  діяльності: спів, слухання  музики, музично – ритмічні  рухи  та  гра  на  дитячих  музичних  інструментах.

         В  своїй  роботі  велику  увагу  приділяю  грі  на  дитячих  музичних  інструментах, адже  саме  дитяче  музикування  розширює  сферу  музичної  діяльності  дошкільників, підвищує  інтерес  до  музичних  занять, розвиває  пам’ять, увагу, а  також  розширює  виховання  дошкільнят.

          Всі  дитячі  музичні  інструменти  та  музичні  іграшки  виділяють  у  такі  групи:

                                             НЕОЗВУЧЕНІ                             ОЗВУЧЕНІ 

НЕ  ОЗВУЧЕНІ – це  такі  інструменти, які  допомагають  малюкам  створити  ігрові  ситуації. Це  і  піаніно  з    клавіатурою, яка  не  видає  звуків, баяни, які  розтягуються  без  звуку  і т.д.

ОЗВУЧЕНІ – музичні  інструменти  із  звуком. Звук  не  фіксується, тобто  звук  не  відтворює  висоту  звучання ( брязкальця, бубни, барабани, музичні  трикутники), а  також  інструменти, які  видають  звуки  лише  однієї  висоти( дудочки).

           На  заняттях  із  музичного  виховання  доцільно  використовувати  як  озвучені, так  і  неозвучені  музичні  інструменти. Наприклад: озвучені  інструменти – дерев’яні  ложки, музичні  молоточки, трикутники, дзвіночки; неозвучені  інструменти – піаніно, рояль, гармошка, виготовлені  з  паперу

         В  процесі  гри  на  дитячих  музичних  інструментах  виховую  та  розвиваю  риси  кожного  виконавця: волю, емоційність, уважність; розвиваються  і  закріплюються  творчі  і  музичні  здібності  дітей. Діти відкривають  для  себе  світ  музичних  звуків, підсвідомо  розрізняють  красу  звуків  різних  інструментів. У  дітей  покращується  якість  співу ( чистіше  співають), музично – ритмічні  рухи ( чіткіше  виконують  ритм).

        Роботу  по  вивченню  грі  на  дитячих  музичних  інструментах  намагаюся проводити  в  системі. Знайомство  з  інструментами  здійснюю  як  на  музичних  заняттях, приділяючи  вивченню  5 – 7 хвилин, так  і  під  час  індивідуальної  роботи  з  дітьми. Спільно  з  вихователями  груп  застосовуємо   різні  ілюстрації, іграшки, використовуємо  музично – дидактичні  ігри , фланелеграф, музичні сходинки.

        Спостерігаючи  за  грою  дітей  на  дитячих  музичних  інструментах, можу  сказати, що  малюки  у  грі  передають  почуття, які  їх  переповнюють, внутрішній  духовний  світ. Це  чудовий  засіб  для  не  лише  індивідуального  розвитку, а  й  розвитку  мислення, творчої  ініціативи, відносин  між  дітьми. Систематичне  використання  на  музичних  заняттях  різних  музичних  іграшок  і  інструментів  викликає  у  дітей  інтерес  до  таких  занять, розширює  музичні  враження, сприяють  творчій  активності.

        Процес  навчання  гри  на  музичних  інструментах  розпочинаю  не  одразу, а  викликаю  у  дітей  бажання  самостійно  обстеження  його, наводжу  аналогії  певних  явищ  природи  з  характером  звучання  різних  інструментів.

       Для  координації  спільних  дій, розвитку  відчуття  ансамблю  застосовую  ритмічні  « оркестри», вправи, підштовхую  дітей  до  вигадування  ритмів  та  їх  приспівування. Підводжу  дітей  до  продуктивної  творчої   імпровізації  та  музикування.

       На  початковому  етапі  формування  передумов  музично – творчих  проявів  відбувається  активізація  музичних  здібностей  шляхом  застосування  творчих  завдань. Інакше  кажучи, ефективність  останніх  підтверджується  результатами  навчання.

       Я  провела  серію  творчих  завдань, що  містять  у  собі  імпровізації  звуконаслідування, музичні  питання  та  відповіді, створення  мелодій  контрастного  характеру. Перші  дві  серії  провела  у  молодших  групах, а  всі  три – у  середній.

ПЕРША  СЕРІЯ

1. Діти  виконували на  металофоні  падіння  окремих  краплин  та  рясного  дощу.
2. Виконували  на  металофоні  спів  пташенят  та  птахів.
3. Виконували  на  бубні  удари  грому  та  шерхіт  листя.

ДРУГА  СЕРІЯ

1. Діти  виконували  на  металофоні  своє  ім’я.
2. Виконували  на  бубні, як  скаче  зайчик  та  йде  ведмідь.
3. Виконували  на  бубні  найпростіший  ритмічний  малюнок.

ТРЕТЯ  СЕРІЯ

1. Виконували  на  металофоні  колискову  і  танцювальну  для  ляльки.
2. Складали  і  програвали  ритмічний  малюнок  для  швидкого  й  повільного  танка.

       Характеризуючи  всі  завдання  в  цілому, можна  виділити  їхні  ритмічні  і  звуковисотні  сторони. Аналізуючи  виконання    завдань  дітьми  в  молодшій  групі,   слід  відзначити, що  всі  діти  були  захоплені  творчим  процесом. Деякі  діти  спочатку  розгублювались  у  новій  для  них  обстановці, перед  незвичним   завданням, інші  вагалися  у  виборі  прийому. Моїм  завданням  було  створити  ситуацію  для  малят, образи  конкретизувала  словами. Після  цього  діти  поводилися  впевненіше  і  при  виконанні  інших  завдань Показуючи, як  співають  пташенята  й  пташки, майже  всі  діти  використовували  лише  одну  ноту, граючи  то  гучно, то  тихо. Тоді  я  запрпопонувала  малюкам  інтонувати  спів  пташенят  та  птахів, і  малюки  одразу  зображували  відміну  звуків  за  висотою. Протягом  року  діти  вже  вміють  розпізнавати  висоту  звуків.

       Слід  відзначити  вищу  складність  у  виконанні  завдань  третьої  серії, що  підводить  дітей  до  процесу  продуктивної  творчості. Для  того, щоб  скласти  мелодію  на  інструменті  дитина  повинна  « відчути» її  в  собі. Потім  вона  зможе  передати  цю  мелодію  на  інструменті.

         Проводячи  цю  роботу, дійшла  висновку, що  такі  завдання  активізують  процес  навчання, роблять  його  більш  цікавим  та  емоційним.

                 Є  НЕЗВИЧНІ  ІНСТРУМЕНТИ,

                 САМОРОБНІ  ІНСТРУМЕНТИ.

                ЩО  З  МЕТОДИКОЮ  ОРФА,

                ВСІХ  ЗНАЙОМЛЯТЬ  МАЛЮКІВ.

    МЕТОДИКА  ВПРОВАДЖЕННЯ  ЕЛЕМЕНТІВ  ТЕОРІЇ  К. ОРФА  В  НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНИЙ  ПРОЦЕС  ДИТЯЧОГО  САДКА

                « Удобрения  обогащают  землю  и  позволяют  зерном  прорости, и  точно  так  же  музыка  пробуждает  в  ребенке  силы  и  способности, которые  иначе  никогда  бы  не  расцвели». ( Карл  Орф)

          В  своїй  практиці  я  застосовую  елементи  теорії  відомого  ніиецького  композитора  Карла  Орфа. Це  педагог  ХХст.., його  стиль  як  композитора – сценічні  кантати, у  яких  був  незвичайний  художній  світ, наповнений  уяви  і  фантазії.

       У  всьому  світ  Орфа  поважають, як  композитора, який  запропонував  практичну  і  здійсненну  модель  музикування  дітей. Вся  « теорія» концепції  зафіксована  в  нотах – партитурах  пісень, ігор, таночків  з  акомпанементом  орфовських  інструментів. Саме  ці  саморобні  музичні  інструменти  і  допомагають  дітям  у  розвитку  ритміки.

      Карла  Орфа  можна  назвати  М. Монтессорі  в  музиці, адже « призначення  дорослого  допомагати  душі, яка  розпочинає  свій  життєвий  шлях, жити  власними  силами». Як  і  М. Монтессорі, К. Орф  у  розвитку  музичних  здібностей  використовує  всі  основні  канали  модальності  сенсорних  відчуттів – візуального, аудіального  та  кінестетичного.

     Музичні  іграшки – інструменти, виготовлені  власними  руками, призначені  для  гри  дітей  в  оркестрі. Дитина   має  можливість  особисто  стати  учасником  звукового  дійства, виразити  своє  відношення  до  того, що  відбувається  в  оточуючому, зробити  свої  власні  висновки  і  судження, краще  розуміти  твори  художньої  літератури, мистецтва. У  дітей  у  грі  на  музичних  іграшках – інструментах  проявляються  творчі  здібності, бажання  до  самовиявлення  засобами  елементарної  музики, тому  що  кожній  дитині  необхідна  радість, природність, свобода, творчість, гра.

         На  музичних  заняттях  я  використовую  ці  музичні  іграшки – інструменти. Це  і  музичні  молоточки, маракаси, стукавки, щипалочки, дзвіночки, ксилофон, грайлики  тощо.( Додаток 2) Діти  з  інтересом, цікавістю  слухають  звуки  цих  незвичних  іграшок – інструментів, намагаються  відтворювати  звуки, грати  на  них. Цікавим  є  для  дітей  різнобарвність  цих  музичних  іграшок – інструментів, тому  намагаються  допомагати  під  час  виготовлення.

         За  допомогою  жестів ( оплески, притупи, шльопки), дерев’яних  паличок  діти  просукують  найпростіші  ритмічні  малюнки. Знайомство  з  дітьми  проводжу  в  ігровій  формі  за  допомогою  іграшок – інструментів.Наприклад: Гра « Як  тебе  звати?». Дитина  проспівує  своє  ім’я, простукуючи  пальчиками, стукавками, приплескуючи. Діти  молодшого  дошкільного  віку  ще  не  зовсім  чітко  вміють  виконувати  такі  творчі  завдання, але  вони  набувають  навичок  ритмічності, поєднуючи  слова, рухи, музику, поділ  слів  на  склади. Ці  вправи  є  зв’язком  з  мовленнєвим  вихованням. Доречним  є  використання  ілюстрації  невеличких  казок. Пропоную  дітям  озвучити  маленькі  віршики, поспівки, забавлянки, лічилки, діти  з  бажанням  граються    в  музично – дидактичні  ігри: « Чарівний  мішечок», « Веселі  дзвоники», « Сонечко  і  дощик» тощо. Вони  із  задоволенням  підігрують  на  музичних  іграшках – інструментах  улюблені  вірші, казки, пісні.

           Використовуючи  музичні  іграшки – інструменти, можу   сказати, що  вони   розвивають  музичний  ритм  дитини. В  моїй  педегогічній  практиці  я  зустрілася  з  проблемою  у  дитини  Олександра  К.  з  вадою  мови. На  систематичних  музичних  заняттях, в  середній  групі, Олександру  К. Було  важко  чітко  вимовляти, тим  паче  співати  пісні. Ця  проблема  важлива  і  зустрічається  дуже  часто, тому  нам, музичним  керівникам, потрібно  більше  уваги  приділяти  дітям  з  такою  проблемою. На  індивідуальних  заняттях  Олександр К. повторював  і  з  захопленням, інтересом, цікавістю  виконував  усі  вправи ,які  я  йому  задавала, - це  і  плескання  в  долоні, притупування  ногами, клацання  язиком, шльопки  по  ногах, але  виконувати  потрібно  було  під  музичний  супровід. Також  я  почала  використовувати  музичні  іграшки – інструменти  за  системою  К. Орфа, і  дійшла  висновку, що  саме  ці  музичні  іграшки – інструменти  допомагають  дітям  у  звуковимові, а  також  допомагають  відчути  ритм. « Ритм  неможливо  навчити, його  можна  « визволити» і  « відчути». Саме  відчуття  ритму  починається  з  плесканням  в  долоні, притупуванням  ніг , клацанням  тощо. Все  це  можна  прикрасити  брязкальцями, стукавками, звуковими  браслетами.

          Пройшов  час, пів  року, коли  Олександр  К. вільно  вимовляв, ритмічно  відчував  музику  і  співав  чітко  разом  з  всією  групою. Ця  робота  була  взаємопов’язана  з  вихователем  групи  і  особливо  з  батьками  Олександра К., тому  що  у  спільній  роботі  з  батьками  розвиток  здібностей  дитини, зокрема, музичних – має  позитивний  результат. У  сім’ї   завершується  процес  закріплення  набутого  в  дитячому  садку. Отже, я  вважаю, що  використання  музичних  іграшок – інструментів  за  системою  К. Орфа  сприяє  розвитку  ритмічності  у  дітей.